Дуже часто, коли мої пацієнти сідають в стоматологічне крісло, чую від них: “Боже, поможи!”. Що таке страх? Звідки береться? Чи варто з ним боротися і чи потрібно взяти його собі на користь?
Я, Островська Світлана, головний лікар-стоматолог Сімейної стоматології О.С.А. спробую з вами в цьому розібратися.

Без психології нам у цьому питанні не обійтися.
Як відбувається лікування у стоматолога: ви трішки поговорили з лікарем, почули звуки, інтонації, сідаєте в крісло, лікар сідає біля вас близько, дуже близько… Ваш контакт з лікарем очі в очі. І ця комунікація вже не мовленнєва, бо ваш рот тепер відкритий тільки для маніпуляцій.
Дослідження показали, що у повсякденній комунікації людини слова складають 7%, звуки та інтонації 38%, вербальна взаємодія – 53%. І ця основна взаємодія на всі 53% відбувається у вас зі стоматологом.

Невербальне спілкування досліджують такі науки, як кінестика, такесика і проксеміка. Остання вивчає розташування людей у просторі при спілкуванні.

Виділяють три зони комунікації:

– інтимна (15-45 см);

– особиста (45-120 см);

– соціальна (120-400 м).

У інтимну зону підпускають тільки близьких людей. Для неї характерні тихий голос, довіра, тактильний контакт, дотики.
Що відбувається, коли нам потрібно запустити в свою інтимну зону не маму, а … стоматолога?

Дослідження показали, що порушення інтимної зони тягне за собою певні фізіологічні зміни: серцебиття, підвищення адреналіну, приплив крові до голови. Передчасне вторгнення в інтимну зону в процесі спілкування завжди і у всіх сприймається, як замах, небезпека. Це настільки сильне відчуття на підсвідомому рівні, що навіть коли я – мама – лікую своїх дітей, вони те ж відчувають, звичайно, меншою мірою, тому що безмежно мені довіряють.

Щоб мінімізувати страхи та неприємні відчуття, пам’ятайте про інтимну зону, обираючи стоматолога. Задавайте собі питання, чи готові ви впустити конкретного лікаря до себе так близько. Цей тест на ступінь довіри значно вплине на подальше лікування, його результат та якість.

Зрештою, для більшості людей лікування зубів – це стрес. Дві третини з нас відносно легко борються з негативними відчуттями, приблизно 20% звертаються до лікаря у разі крайньої необхідності, а 8 % настільки бояться, що і зовсім не відвідують стоматолога.

Як боротися з цим явищем?

1. Дозвольте собі боятися. Страх має бути адекватним і контрольованим. Не варто його соромитися. Лікарі теж люди, і коли вони самі є пацієнтами, відчувають той самий страх.

2. Використовуйте свій страх собі на користь. Це як “клин клином”. Якщо зовсім боятися не виходить, то бійтеся того, що трапиться, якщо ви не прийдете вчасно до стоматолога. Ускладнення серйозніше та небезпечніше.

3. Вибирайте клініку. Зверніть увагу на дрібнички. Приємний запах, затишний інтер’єр, журнали, телевізор, водичка в кулері, забавні фігурки – це все говорить про те, що в цій клініці турбуються про пацієнтів, які бояться стоматологів, а персонал готовий зробити все, щоб вам допомогти.

4. Готуйтеся до лікування. Не варто записуватися на прийом, якщо ви хворі або у вас емоційне чи фізичне виснаження. Стоматологічне лікування – це і ваша робота, яка потребує сил. Але ця рекомендація не стосується гострих процесів.

5. Безпосередньо у кріслі у стоматолога використовуйте популярні відволікаючі практики: рахуйте подумки, дотримуйтеся дихальної техніки, техніки м’язової релаксації (напруження та розслаблення різних груп м’язів), слухайте музику.

6. Пам’ятайте ще й про лікаря.

Він теж переживає і боїться за вас. Головне, щоб не виникла ситуація – “Давай боятися разом”, бо хто ж тоді лікуватиме? Пам’ятайте, що це командна робота, і без вашої співпраці і підтримки нічого не вийде.

7. Після лікування побалуйте себе. Ви молодець! Купіть собі щось новеньке, смаколик, влаштуйте розвагу – все для вас!

Якщо у вас є страхи, сумніви, ви завжди можете просто прийти, щоб “поговорити про ЦЕ”. Ми вас вислухаємо, обов’язково знайдемо скелети у вашій шафі і зробимо у ній генеральне прибирання від страхів.